Електронна пошта

info@creopharm.com.ua

Телефон

(044) 222-53-65

Корисна інформація

Досвід застосування препарату Валео-Дорм Дуо у лікуванні асоційованих з тривогою порушень сну у пацієнтів з розсіяним склерозом

  • О.О. Копчак1, Т.О.Кобись2, Т.А. Одінцова1
  • ПВНЗ «Київський медичний університет»1
  • Відділення демієлінізуючих захворювань нервової системи, КМКЛ №42

Резюме. Порушення сну (ПС) відіграють значну роль у поглибленні інвалідизації та зниженні якості життя пацієнтів з розсіяним склерозом (РС) поряд з моторними, когнітивними та психоемоційними розладами. Проаналізовано результати застосування препарату Валео - Дорм Дуо у лікуванні у 20 пацієнтів з РС з порушеннями сну різного ступеня тяжкості, асоційованих з тривогою. Оцінювались динаміка показників якості сну, тривоги, когнітивних розладів, втоми та астенії із використанням відповідних шкал на тлі лікування. Застосування препарату Валео - Дорм Дуо виявилося ефективним у лікуванні пацієнтів з РС за умови поєднання порушення сну та тривоги, сприяло нормалізації сну та зменшенню проявів тривоги та астенії, а відтак покращувало якість життя хворих.

Ключові слова: розсіяний склероз, порушення сну, тривога, втома, діагностика, фармакологічна терапія.

Вступ

Розсіяний склероз являє собою хронічне, прогресуюче, запальне, аутоімунне, нейродегенеративне захворювання центральної нервової системи, що є найпоширенішою причиною стійкої інвалідизації осіб молодого працездатного віку серед інших неврологічних захворювань [1]. Поряд з моторними розладами, вираженим неврологічним дефіцитом, значну роль у поглибленні інвалідизації пацієнтів з РС та зниженні якості їх життя відіграють когнітивні розлади, психо-емоційні порушення, зокрема депресія та тривога, а також порушення сну (ПС) [2]. У таких пацієнтів ПС характеризуються труднощами при засинанні, підтримці сну та ранніми пробудженнями, які часто супроводжуються астенізацією та/або порушенням денної активності [3]. Для встановлення діагнозу ПС перераховані симптоми повинні відмічатись хоча б 3 ночі на тиждень мінімум три послідовних місяця. Відповідно до таких критеріїв ПС зустрічаються у 22-25% хворих на РС [4], порівняно із здоровим населенням та людьми з іншими хронічними захворюваннями, та частіше серед жінок [5]. В літературі зустрічаються суперечливі дані щодо взаємовідносин між якістю сну та клінічними особливостями РС. В численних роботах зазначено, що ПС серед здорового населення спричинені розладами регуляції емоцій, зниженим когнітивним навантаженням та коливанням настрою, а у хворих на РС – когнітивними розладами, високим ступенем втоми, депресією та/або тривогою [6,7,8].

Деякі автори вказують на наявність позитивної асоціації між вираженістю інвалідизації за даними EDSS і ПС [9,10] в той же час, інші не відзначають наявність такого зв’язку [11,12]. Відповідно до даних Nociti V. Та співав., хворі на РС, що страждають від ПС, частіше мають виражену втому та високі показники тривожності [13,14]. Згідно з результатами дослідження Vitkova М. та співав., на вираженість ПС впливають тривалість захворювання, наявність психологічних (відчуття втоми, тривоги, напруження) та фізичних симптомів (біль, спастичність, посмикування м’язів, тазові розлади, судоми) [15].

У дослідженні Philips T. та Rothstein J. D. було виявлено, що зниження якості та тривалості сну негативно впливає на процеси мієлінізації шляхом порушення функцій олігодендроцитів (формування та підтримка цілісності мієліну, перешкоджання потрапляння лактату до аксонів) [16,17]. Враховуючи все вище зазначене, проблема адекватного лікування порушень сну у пацієнтів з РС є надзвичайно важливою та актуальною.

На даний час існує кілька потенційних можливостей для лікування порушення сну у хворих на РС [18]. Фармакологічна терапія включає в себе призначення бензодіазепінів та селективних інгібіторів зворотного захвату серотоніну, хоча їх прийом може не завжди позитивно впливати на стан та якість життя пацієнтів, створювати додаткове психологічне напруження для таких пацієнтів за рахунок побічних ефектів (сонливість в денний час, втома, погіршення когнітивних показників) [19]. Враховуючи вище зазначене, необхідно звернути увагу на рослинні препарати, як м'яку та безпечну альтернативу синтетичним препаратам, враховуючи їх кращий профіль безпеки та переносимість. До таких препаратів належить Валео-ДормДуо, що забезпечує якісно новий комплексний подхід для лікування пацієнтів з тривогою та інсомнією. Валео-ДормДуо є комбінацією з двох компонентів в різних блістерах Релакс та Сон. Комплекс фітофлавоноїдів (кизину) забезпечує через ГАМК рецептори потужну анксіолітичну дію - в капсулі Релакс. Нейрогормон мелатонін в капсулі Сон - стимулятор МТ1 и МТ2 рецепторов, сприяє відновленню циркадних ритмів і ефективного здорового сну. Потужний анксіолітичний ефект Валео-ДормаДуо забезпечується іноваційною методикою екстракції фітофлавоноїдів з максмальною концентрацією фракції кризину. Цей процес є своєрідним now-how завода Polisano, де виробляється лінія Валео. Саме флавоноїд кризин забезпечує дозозалежну модуляцію ГАМК рецепторів і швидке зниження тривоги, подібно до дії бензодіазепінів, при цьому не викликаючи звикання та залежності, не вступає у взаємодію з іншими препаратами [20].

Метою нашого дослідження було визначення ефективності препарату Валео-Дорм Дуо у терапії порушень сну, асоційованих з тривогою, у хворих на РС та оцінка можливого впливу препарату на вираженість втоми, когнітивних розладів та проявів астенії у обстежених пацієнтів.

Матеріали та методи

Було обстежено 20 пацієнтів з РС (середній вік 43,7+8,9 років) з тривалістю захворювання 11,3+7,6 років. Діагноз РС всім пацієнтам було виставлено відповідно до критеріїв Мак-Дональда 2010р. [21]. Ремітуюче-рецидивуючий тип перебігу виявлено у 16 пацієнтів, вторинно-прогресуючий - у 4 пацієнтів. Ступінь інвалідизації у хворих оцінювали за шкалою EDSS Куртцке (ExpandedDisabilityStatusScale) [22]. Легкий ступінь інвалідизації відповідав значенням від 1 до 3,5 балів; середній ступінь – від 4 до 6, тяжкий ступінь інвалідизації – від 6,5 до 8 балів. У дослідження не включали пацієнтів з тяжким ступенем інвалідизації, з депресивним розладом, порушенням функції тазових органів. Всім пацієнтам було проведено загальноклінічне, неврологічне, лабораторне обстеження (загальний аналіз крові, біохімічний аналіз, крові, ТТГ), МРТ головного та спинного мозку. Для оцінки якості сну до та після лікування використовували Піттсбурзький опитувальник на визначення індексу якості сну (PSQI), який оцінює наявність порушень сну за такими показниками: латентність сну, тривалість сну, розлади сну та денна дисфункція у 19-ти питаннях. Відповідно до результатів тесту 0-15 балів означає відсутність розладів сну, 16-25 – легкі, 26-35 – помірні та 36-45 – виражені ПС [23]. За допомогою Шкали тривоги Гамільтона (Hamilton Anxiety Rating Scale /HAM-A) оцінювали ступінь вираженості тривоги за такою градацією: 1-17 – легкий ступінь, 18-24 – помірний, 25-30 – виражений [24]. Для оцінки когнітивних показників використано Монреальську шкалу оцінки когнітивного статусу (Montreal Cognitive Assessment /MоCA), згідно балів даної шкали виділяють: 30-26 – відсутність КП, 25-19 – помірні КП, <18 – виражені [25]. Ступінь тяжкості розумової та фізичної втоми визначався за допомогою шкали MFIS, що складається з 21 пункту, з яких кожен оцінюється у балах від 0 до 4, а розмах шкали становить 0-84 бали. Ця шкала дозволяє визначити рівень розумової та фізичної втоми: 0-21-незначна; 22-42-помірно виражена; 43-63- виражена; 64-84-значно виражена [26]. З метою виявлення та оцінки ступеня астенії використовувалась шкала астенічного стану (ШАС), що складається з 30 пунктів-тверджень, які відображають характеристики астенічного стану, відповідно до якої 30-50 баллов – відсутність астенії, 51-75 – слабка астенія, 76-100 – помірна астенія, 101-120 – виражена астенія [27].

Всім пацієнтам протягом місяця призначався препарат Валео-Дорм Дуо за наступною схемою: по 1 капсулі Релакс перед вечерею та по 1 капсулі Сон за годину перед сном. До та після курсу лікування препаратом Валео-Дорм -Дуо пацієнтів було обстежено з використанням Піттсбурзького опитувальника сну, шкали тривоги Гамільтона, Монреальської шкали оцінки когнітивних функцій (MoCA), модифікованої шкали впливу втоми (Modified Fatigue Impact Scale/MFIS), шкали астенічного стану (ШАС).

Статистичну обробку отриманих результатів проводили з використанням пакету статистичного аналізу Microsoft Excel 2003. Достовірність різниці між середніми кількісними значенням двох вибірок визначали за коефіцієнтом Стьюдента (t). Для перевірки сатистичних гіпотез про різницю абсолютних і відносних частот, часток і відношень в двох незалежних виборках використовувався критерій хі-квадрат (χ2). Для з’ясування характеру та ступеня взаємозв’язку між різними показниками визначалися коефіцієнт парної кореляції (r).

Результати та обговорення

Пацієнти скаржились на безсоння: труднощі із засинанням, відчуття внутрішнього напруження, неможливості розслабитися, “відключити мозок”, наявність неспокійних думок, що не дають заснути, тривожність, переривчастий сон, розбитість зранку та протягом дня, перепади настрою, підвищену дратівливість, відчуття втоми, швидкого виснаження, браку енергії, що виникало під час звичайного навантаження та перешкоджало повсякденній активності хворих, виражену загальну слабкість, зниження пам’яті, труднощі у підборі слів при розмові, порушення концентрації уваги.

При обстеженні у неврологічному статусі виявляли: стовбурові розлади у вигляді помірного ністагму у 15 (75%) пацієнтів; рухові розлади у вигляді наявності патологічних рефлексів у 12 (60%) хворих, зниження м’язової сили, нижнього парапарезу у 3 (15 %) пацієнтів; координатні розлади у 13 (65%) хворих у вигляді інтенційного тремору, мимопопадання та атаксії; чутливі порушення у 4 (20%) обстежених.

Середній бал за шкалою інвалідизації EDSS у обстежених хворих становив 4,6+1,5. Легкий ступінь інвалідизації за EDSS (1-3,5 балів) виявлено у 5 (25% )пацієнтів, середній ступінь інвалідизації за EDSS (4-6 балів) - у 15 (75%).

Порушення сну за тривожним типом було виявлено у всіх обстежених пацієнтів (100%). Відповідно до результатів Піттсбурзького опитувальника, виділяли легкі, помірні та тяжкі порушення сну. Легкі порушення виявлено до лікування у 2 (10%) пацієнтів, помірні - у 7 (35%), тяжкі -у 11 (55%) хворих. Згідно з даними шкали Гамільтона, легку тривожність спостерігали у 6(30%), помірну – у 5(25%), тяжку – у 9(45%) пацієнтів до лікування. Відповідно до показників шкали МоСА, у 5 (25%) пацієнтів не виявлено когнітивних порушень, помірні когнітивні порушення діагностовано у 12 обстежених (60%), виражені — у 3-х хворих (15%). За результатами MFIS, незначну втому виявлено у 2 (10%) пацієнтів, помірно виражену - у 7 (35%), виражену - у 9 (45%), значно виражену - у 2 (10%) хворих. Згідно з даними ШАС, астенії не виявлено у 1 пацієнта (5%), астенію слабкого ступеня діагностовано у 3 (15%), помірну — у 11 (55%), виражену — у 5 (25%).

Проведено кореляційний аналіз між показниками тривоги та даними Піттсбурзького опитувальника, шкали МоСА, ШАС, MFIS. Виявлено достовірний прямий кореляційних зв'язок між: показниками шкали Гамільтона та даними Піттсбурзького опитувальника сну r=0,51 (p=0,02) (рис. 1), показниками шкали Гамільтона та балами ШАС r=0,83 (p<0,0001). Отже, чим більшим був рівень тривоги у пацієнтів з РС,тим більш вираженими у них були порушення сну та рівень астенії. В той же час, не виявлено достовірного зв’язку між показниками тривоги за шкалою Гамільтона та даними оцінки когнітивних функцій за шкалою МоСА (p>0,05), а також балами за шкалою МFIS.

Рис. 1. Регресійна залежність між показниками тривоги за шкалою Гамільтона та загальним балом за Піттсбурзьким опитувальником сну.

Після лікування у пацієнтів відмічалась позитивна динаміка в стані самопочуття у вигляді зменшення скарг на труднощі із засинанням, відсутності неспокійних думок, зниження тривожності та відчуття розслабленості. Пацієнти відмітили покращення якості сну у вигляді зменшення часу на засинання та міцний сон вже на 7-й день прийому препарату, покращення настрою, зниження або відсутність тривоги, зниження ступеню вираженості втоми, відчуття додаткової енергії. У 14 (70%) сон нормалізувався повністю у вигляді скорочення часу засинання, відсутності неспокійних думок перед сном, відсутності розбитості в ранковий та денний час, зменшення втоми і загальної слабкості, відчуття збільшення енергії та покращення настрою. Однак, у більшості пацієнтів зберігалися скарги на втомлюваність, порушення пам’яті та уваги.

Відповідно до даних Піттсбурзького опитувальника сну, у обстежених пацієнтів після лікування препаратом Валео –Дорм Дуо спостерігалось достовірне зниження балу з 32,65 ± 1,265 до 16,25 ± 1,14 (p<0,0001) (рис.2). Нормальний сон спостерігався у 14 (70%) пацієнтів, легкі порушення сну виявлено у 6 (30%) обстежених (рис.3). Отже, у пацієнтів виявлено достовірне покращення якості сну у вигляді зменшення частоти виражених розладів сну.

^-p<0,0001, *-p<0,05

Рис.2. Динаміка балів за Піттсбурзьким опитуальником сну (PSQI), шкалою Гамільтона (НАМ-А) та шкалою астенічного стану (ШАС) до та після лікування пацієнтів з РС препаратом Валео-Дорм Дуо

*-р<0,0001

Рис. 3. Динаміка ступеня тяжкості порушень сну на тлі лікування відповідно до даних Піттсбурзького опитувальника сну (PSQI)

Після лікування у пацієнтів достовірно знижувався рівень тривожності з 23,35+7,36 до 16,9+7,16 (p=0,0027) (рис.2): за результатами дослідження за шкалою Гамільтона легка тривожність спостерігалася у 9 (45%), помірна у 11 (55%) (рис.4).

*-p<0,05

Рис. 4. Динаміка вираженості тривоги за даними шкали Гамільтона на тлі лікування

На тлі терапії у пацієнтів також достовірно зменшився рівень астенії (p=0,01): покращились показники шкали астенічного стану з 83,35+18,92 до 68,40+16,61 (рис.3.). Після проведеного лікування динаміка вираженості астенії була наступною: у 3х (15%) - відсутня астенія, у 6 (30%) – слабка астенія, у 10 (50%) – помірна астенія та у 1го (5%)- виражена астенія.

Слід зазначити, що протягом всього періоду лікування препарат Валео-Дорм Дуо переносився добре, побічних ефектів не відмічено.

На тлі лікування у обстежених пацієнтів не виявлено достовірної динаміки показників втоми за шкалою MFIS (з 43,70+3,90 до 39,50+3,23, р>0,05), що, на нашу думку, обумовлено складними патофізіологічними передумовами виникнення цього прояву: локалізацією демієлінізуючого процесу у перивентрикулярно-субкортикальних ділянках півкуль головного мозку, перивентрикулярно-субкортикальній ділянці у поєднанні з мозолистим тілом або лобовими частками мозку чи мозковим стовбуром, що зумовлює дисфункцію численних провідних шляхів, порушення зв’язків кори півкуль великого мозку з підкіркою, ретикулярною формацією стовбура мозку, відповідальних за активацію кори, реалізацію моторної функції, поведінкову мотивацію, енергетичне та емоційне забезпечення, а також дисбалансом прооксидантно-антиоксидантної рівноваги [28].

В результаті лікування не відмічали достовірних змін когнітивного статусу відповідно до шкали МоСА (з 22,95+0,82 до 22,70+0,79, р>0,05), оскільки виникнення та вираженість когнітивних розладів за умови РС тісно пов’язані з наявністю запальних явищ в нервовій системі, наростанням нейродегенеративних та вогнищевих змін в головному мозку, пов’язаних із демієлінізацією [29].

Висновки

1. Враховуючи отримані результати, застосування препарату Валео-Дорм Дуо виявилося ефективним у лікуванні пацієнтів з РС за умови поєднання порушення сну та тривоги, сприяло нормалізації сну та зменшенню проявів тривоги та астенії, а відтак покращувало якість їх життя.

2. Зважаючи на гарний профіль безпеки, добру переносимість, відсутність міорелаксуючого впливу та залежності, препарат Валео-ДормДуо може бути рекомендованим для широкого застосування у лікуванні пацієнтів з коморбідністю тривоги та інсомнії.

Список літератури:
  1. Ghasemi N, Razavi S, Nikzad E. Multiple sclerosis: pathogenesis, symptoms, diagnoses and cell-based therapy // Cell J. – 2017. – 19. – p.1–10. DOI: 10.22074/cellj.2016.4867
  2. Urits I., Adamian L., Fiocchi J. et al. Advances in the Understanding and Management of Chronic Pain in Multiple Sclerosis: a Comprehensive Review // Current Pain and Headache Reports. – 2019. – 23. – p.59. DOI:10.1007/s11916-019-0800-2
  3. Braley T.J., Boudreau E.A. Sleep Disorders in Multiple Sclerosis // Curr Neurol Neurosci Rep. – 2016. – 16(5). – p.50. DOI: 10.1007/s11910-016-0649-2
  4. Viana Pet al.. In MS: chronic insomnia disorder in multiple sclerosis – a Portuguese multicentre study on prevalence, subtypes, associated factors and impact on quality of life // Mult Scler Relat Disord. – 2015. – 4(5). – p. 477–483. DOI: 10.1016/j.msard.2015.07.010
  5. Hughes, A.J., Dunn, K.M. & Chaffee, T. Sleep Disturbance and Cognitive Dysfunction in Multiple Sclerosis: a Systematic Review // Curr Neurol Neurosci Rep. – 20018. – 18, 2. DOI:10.1007/s11910-018-0809-7
  6. Ahrberg K, Dresler M, Niedermaier S, Steiger A, Genzel L. The interaction between sleep quality and academic performance // J Psychiatr Res. – 2012. - 46(12). – p.1618–22. DOI: 10.1016/j.jpsychires.2012.09.008
  7. Sater RA, Gudesblatt M, Kresa-Reahl K, Brandes DW, Sater PA. The relationship between objective parameters of sleep and measures of fatigue, depression, and cognition in multiple sclerosis // Mult Scler J Exp Transl Clin. – 2015. – 1. – p.1–8. DOI: 10.1177/2055217315577828
  8. Bahmani D.S., Kesselring J, Papadimitriou M., Bansi J., Pühse U., Gerber M., Shaygannejad V. In Patients With Multiple Sclerosis, Both Objective and Subjective Sleep, Depression, Fatigue, and Paresthesia Improved After 3 Weeks of Regular Exercise // Front. Psychiatry. – 2019. – 10. – p.265. DOI:10.3389/fpsyt.2019.00265
  9. Leonavicius R. Peculiarities of sleep problems in multiple sclerosis. Neurol Psychiatry Brain Res . 2015; 21(4): 148–152.
  10. Neau J.P. al.. Sleep disorders and multiple sclerosis: a clinical and polysomnography study // Eur Neurol. – 2012. – 68(1). – p. 8–15. DOI: 10.1159/000335076
  11. Brass S.D. et al.. The underdiagnosis of sleep disorders in patients with multiple sclerosis // J Clin Sleep Med . 2014; 10(9). – p. 1025–1031. DOI: 10.5664/jcsm.4044
  12. Pokryszko-Dragan A. et al.. Sleep disturbances in patients with multiple sclerosis // Neurol Sci. – 2013. – 34(8). – p. 1291–1296. DOI: 10.1007/s10072-012-1229-0
  13. Nociti V., Losavio F.A., Gnoni V., Losurdo A., Testani E., Vollono C., Frisullo G., Brunetti V., Mirabella M., Della Marca G. Sleep and fatigue in multiple sclerosis: A questionnaire-based, cross-sectional, cohort study // J Neurol Sci. – 2017. – 15;372, - p. 387-392. DOI: 10.1016/j.jns.2016.10.040
  14. Kotterba S., Neusser T., Norenberg C., Bussfeld P., Glaser T., Dörner M., Schürks M. Sleep quality, daytime sleepiness, fatigue, and quality of life in patients with multiple sclerosis treated with interferon beta-1b: results from a prospective observational cohort study // BMC Neurol. – 2018. – 24;18(1). – p.123. DOI: 10.1186/s12883-018-1113-5
  15. Vitkova M et al. . Factors associated with poor sleep quality in patients with multiple sclerosis differ by disease duration // Disabil Health J. – 2014. – 7(4). – p. 466–471. DOI: 10.1016/j.dhjo.2014.05.004
  16. Philips T., Rothstein J. D. Oligodendroglia: Metabolic supporters of neurons // The Journal of Clinical Investigation. – 2017. – 127. – p. 3271–3280. DOI: 10.1172/JCI90610
  17. De Vivo L., Bellesi M. The role of sleep and wakefulness in myelin plasticity // Glia. – 2019. – 67(11). – p. 2142-2152. DOI: 10.1002/glia.23667
  18. Alhazzani A.A., Alshahrani A., Alqahtani M., Alamri R., Alqahtani R., Alqahtani M., and Alahmarii M. Insomnia among non-depressed multiple sclerosis patients: a cross-sectional study // Egypt J Neurol Psychiatr Neurosurg. – 2018. – 54(1). – p. 17. DOI: 10.1186/s41983-018-0016-0
  19. Thelen JM, Lynch SG, Bruce AS, Hancock LM, Bruce JM. Polypharmacy in multiple sclerosis: relationship with fatigue, perceived cognition, and objective cognitive performance // J Psychosom Res. – 2014. – 76(5). – p.400–4. DOI: 10.1016/j.jpsychores.2014.02.013
  20. Копчак О.О. Особливості лікувальної тактики при коморбідності інсомнії та тривоги: в пошуках безпечної альтернативи бензодіазепінів // Міжнародний неврологічний журнал. – 2019. – 4(106). – стор. 47-53. DOI: http://dx.doi.org/10.22141/2224-0713.4.106.2019.174051
  21. 21. Polman C.H., Reingold S.C., Banwell B. et al. Diagnostic criteria for multiple sclerosis: 2010 revisions to the McDonald criteria // Annals of Neurology. — 2011. — 69 (2). — p.292-302. DOI: 10.1002/ana.22366
  22. Kurtzke J.F. Rating neurological impairment in multiple sclerosis: an expanded disability status scale (EDSS) // Neurology. – 1983. – 3. –p.1444-1452. DOI 10.1212/WNL.33.11.1444
  23. Buysse D.J., Reynolds C.F. 3rd, Monk T.H., Berman S.R., Kupfer D.J. The Pittsburgh Sleep Quality Index: a new instrument for psychiatric practice and research // Psychiatry Res. – 1989. - 28(2). – p.193-213. DOI: 10.1016/0165-1781(89)90047-4
  24. Hamilton M. The assessment of anxiety states by rating // Br J Med Psychol. – 1959. – 32. – p.50–55
  25. Nasreddine ZS, Phillips NA, Bédirian V, et al . The Montreal Cognitive Assessment, MoCA: a brief screening tool for mild cognitive impairment // J Am Geriatr Soc. – 2005. – 53. – p.695–699. DOI:10.1111/j.1532-5415.2005.53221
  26. Fisk, J. D., Ritvo, P. G., Ross, L., Haase, D. A., Marrie, T. J., & Schlech, W. F. Measuring the functional impact of fatigue: initial validation of the fatigue impact scale // Clinical Infectious Diseases. – 1994. -18(Supplement 1). – S79-S83.
  27. Практикум по экспериментальной и прикладной психологии. Учебное пособие/ Л.И. Вансовская, В.К. Гайда, В.К. Гербачевский и др.; Под ред. А.А. Крылова.-Л.: Издательство Ленинградского университета. – 1990.-272с.
  28. Віничук С.М., Копчак О.О. Розсіяний склероз: діагностика та лікування проявів втоми // К.: „Наукова думка”. - 2007. – 135с.
  29. Batista, S., Zivadinov, R., Hoogs, M., Bergsland, N., Heininen-Brown, M., Dwyer, M. G., Benedict, R. H. Basal ganglia, thalamus and neocortical atrophy predicting slowed cognitive processing in multiple sclerosis // Journal of Neurology. – 2012. - 259(1). – P. 139–146. DOI: 10.1007/s00415-011-6147-1

Опыт применения препарата Валео-Дорм Дуо в лечении ассоцированных с тревогой нарушений сна у пациентов с рассеянным склерозом

  • О.О. Копчак1, Т.А. Кобысь2, Т.А. Одинцова1
  • ЧВУЗ «Киевский медицинский университет»1
  • Отделение демиелинизирующих заболеваний нервной системы, КГКБ №42

Резюме. Нарушения сна (НС) играют значительную роль в нарастании инвалидизации и снижении качества жизни пациентов с рассеянным склерозом (РС) наряду с двигательными, когнитивными и психо-эмоциональными расстройствами. Проанализировано результаты использования препарата Валео-Дорм Дуо в лечении у 20 пациентов с РС с нарушениями сна разной степени тяжести, ассоциированных с тревогой. Оценивались динамика показателей качества сна, тревоги, когнитивных нарушений, усталости и астении с применением соответствующих шкал на фоне лечения. Применение препарата Валео-Дорм Дуо оказалось эффективным при лечении пациентов с РС при условии сочетания нарушения сна и тревоги, способствовало нормализации сна и уменьшению проявлений тревоги и астении, и следовательно улучшало качество жизни больных.

Ключевые слова: рассеянный склероз, нарушения сна, тревога, усталость, диагностика, фармакологическое лечение.

Experience of treatment of multiple sclerosis patients with sleep disorders associated with anxiety using Valeo-Dorm Duo

  • O.O. Kopchak1, T.A. Kobys2, T.A. Odintsova1
  • PHEE “Kyiv medical university”1
  • Department of the Demyelinating Diseases of the Nervous System, KCCH№ 42

Summary. Sleep disorders (SD) have a crucial impact on enhancement of disability and decreasing quality of life alongside with motor, cognitive and psycho-emotional disorders in patients suffering from multiple sclerosis (MS). The results of treatment of 20 MS patients with sleep disorders of varying degrees of severity associated with anxiety, using a drug Valeo-Dorm Duo, were analyzed. The dynamics of sleep quality, anxiety, cognitive impairment and asthenia indicators during the treatment were evaluated with the use of corresponding scales. Applying of Valeo-Dorm Duo proved to be effective in cases of treatment of patients suffering from a combination of sleep disorders with anxiety. It prompted sleep normalization and decreasing of anxiety and asthenia symptoms, thus the treatment improved quality of life of these patients.

Key words: multiple sclerosis, sleep disorders, anxiety, fatigue, diagnostics, pharmacological treatment.

Дізнатися більше